(кішки)

Що робити коли злітають раки

У 2015 році трапилися зі мною прикра оказія: на виході з сніжно-льодового крутосхилу на вершину Казбеку моя кішка несподівано перестала виконувати свій головний обов'язок: тріснув тросик, який кріпить підошву до передніх зубів
(див. фото)
Кішки були придбані два роки перед тим у «Команчеро» і експлуатувалися без фанатизму – я прихильник більше скельних маршрутів.
Італійська фірма «Kong», хоч і не належить до особливо престижних, але гарантувати безпеку зобов'язана тим, що дефектів та конструктивних огріхів на кішках не повинно бути.
Я підв'язав кішку репшнуром і дошкандибав до намету, там я і виявив, властиво, такий конструктивний дефект.
На місці кріплення тросика до безпосередньо залізної частини кішки не було фаски, не було латунної втулки і тому гострий край перетер тросик на амінь.
Пізніше мої друзі з Локомотиворемонтного заводу виправили цей конструктивний ганж і причепили новий тросик на латунну втулку. Така б здавалося дрібничка…Сподіваюся, тросик вже ніколи не зітреться.
Я веду до того, що мені таки повезло, бо я перебував не на стрімкому схилі. А якщо б під задницею було метрів триста льодового косогору і я не був би застрахований до мотузки, то ситуація була б вкрай небезпечною (до речі, потенційну аварійність ситуаційну альпінізмі ще ніхто не класифікував!).
А тепер по пам'яті згадую, як мого приятеля Любомира Коваля ВЦСПСівська кішка ( тоді нового зразка) ледь не відправила у кращі світи. Під час сходження на Улу-Тау по маршруту Чорнослівіна (5Б) відламалися передні зуби. Як наслідок – атракційний вісімдесятиметровий політ, струс мозку, поламані ребра та нога… Врятував льодобур…
Є припущення, що
Улі Штек загинув саме через несправні кішки.
Зимою 1988 року мені довелося брати участь у транспортуванні тіла чеського альпініста зі схилів Ельбрусу: вище скель Пастухова підв'язка на його кішці обірвалася - і по усьому. Дефект кішки (вона злетіла йому під час штурму Лхоцзе на висоті 8200м) коштував життя Єжи Кукучці – кращому польському альпіністу. Він втратив рівновагу та зірвався. Під час падіння обірвалася мотузка.
Висновок:
слід завжди бути готовим до проблем кішками. Перед виходом слід їх ретельно оглядати. Адже часто таких суб'єктивний фактор як неуважність до спорядження призводить до аварій. Окрім цього, раджу на льодових схилах та при перетині льодовиків мати при собі льодобур. Не лінуйтеся причепити його збоку – хай теліпається до кращих часів.

І найважливіше:
слід змоделювати в уяві ситуацію, якщо справді щось стається з кішками, і бути готовим надати собі допомогу чи напарнику. Вирубування сходини для ніг, зависання на фіфі чи льодовому молотку – ось той інструмент, який вас та таки врятує.
Слідкуйте Мар'ян Нищук на Twitter та додавайтесь до нас на Facebook
Для тих, хто ходить у гори, 4 грудня Гірський клуб «Транго» запрошує на тематичну лекцію з циклу «Безпека у горах».
У лекції будуть зачеплені наступні теми: